1. Словник української мови Грінченка

голоп'ятий

Голоп'ятий, -а, -е

Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоп'ятий — голоп'я́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. голоп'ятий — -а, -е, розм. З голими п'ятами; босий. || перен., зневажл. Про вбогу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голоп'ятий — ГОЛОП'Я́ТИЙ, а, е, розм. Із голими п'ятами, босий. Без чобіт, голоп'ятий, Він поліз по стіні... (В. Бичко); // перен., зневажл. Про вбогу людину. – Бреши, бреши... Потрібні ото пану Луцеві такі нічліжники, як ти, голоп'яті! (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. голоп'ятий — див. бідний Словник синонімів Вусика