голосовий

ГОЛОСОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до го́лос 1, 3.

Зрозуміло, що насичена почуттям сценічна мова викликає і збільшене голосове навантаження (з навч. літ.);

[Хмара:] Він помітив у дівчини видатні голосові дані і почав працювати з нею (О. Корнійчук).

Значення в інших словниках

1. голосовий — голосови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. голосовий — -а, -е. Прикм. до голос 1), 3). Голосова щілина — найвужче місце між голосовими складками, крізь яке проходить повітря за вдиху і видиху. Голосовий апарат — анатомічні органи та їх системи, які беруть участь у голосоутворенні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голосовий — ГОЛОСОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до го́лос 1, 3. Зрозуміло, що насичена почуттям сценічна мова викликає і збільшене голосове навантаження (Худ. чит., 1955, 16); [Xмара:] Він помітив у дівчини видатні голосові дані і почав працювати з нею (Корн.  Словник української мови в 11 томах