голошиїй

ГОЛОШИ́ЇЙ, я, є, розм.

Із неприкритою шиєю.

Підплигує по холодній траві голошиє, як мале горобеня, хлопча, покрикує застудженим голосом на непокірних корів (Ю. Мокрієв);

// Із шиєю без пір'я.

На горбочку .. днювали індичата – голошиї та голопузі, з пучечками пір'їнок на хвості й крильцях (Я. Гримайло).

Значення в інших словниках

1. голошиїй — голоши́їй прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. голошиїй — -я, -є, розм. З голою шиєю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голошиїй — Голоши́їй, -ши́я, -ши́є, -ши́його, -ши́йої, -ши́йому, -ши́їй; -ши́ї, -ши́їх  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. голошиїй — ГОЛОШИ́ЇЙ, я, є, розм. З голою шиєю. На горбочку.. днювали індичата — голошиї та голопузі, з пучечками пір’їнок на хвості й крильцях (Грим., Незакінч. роман, 1962,299).  Словник української мови в 11 томах