1. Словник української мови у 20 томах

голошиїй

ГОЛОШИ́ЇЙ, я, є, розм.

Із неприкритою шиєю.

Підплигує по холодній траві голошиє, як мале горобеня, хлопча, покрикує застудженим голосом на непокірних корів (Ю. Мокрієв);

// Із шиєю без пір'я.

На горбочку .. днювали індичата – голошиї та голопузі, з пучечками пір'їнок на хвості й крильцях (Я. Гримайло).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голошиїй — голоши́їй прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. голошиїй — -я, -є, розм. З голою шиєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голошиїй — Голоши́їй, -ши́я, -ши́є, -ши́його, -ши́йої, -ши́йому, -ши́їй; -ши́ї, -ши́їх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. голошиїй — ГОЛОШИ́ЇЙ, я, є, розм. З голою шиєю. На горбочку.. днювали індичата — голошиї та голопузі, з пучечками пір’їнок на хвості й крильцях (Грим., Незакінч. роман, 1962,299). Словник української мови в 11 томах