голубеня
ГОЛУБЕНЯ́, ня́ти, с.
Пташа голуба (у 1 знач.).
Десь близько за стіною воркотали й пурхали старі голуби, тихо пищали голубенята (С. Скляренко);
Десь за три тижні вилупилися маленькі голубенята (Ю. Збанацький);
* У порівн. Жиють [живуть] собі, кохаються, Як голубенята (С. Руданський).
Словник української мови (СУМ-20)