голубенький
ГОЛУБЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до голуби́й.
Вандзя здивовано підвела голубенькі оченята і поморщилася (В. Малик);
– Ну, й спідниця ж!.. Голубенька, ще й з квіточками з червоненькими... (А. Тесленко);
Голубенька бабка погойдувалась на соломинці, розправляла прозорі крильцята (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)