голубенький
ГОЛУБЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до голуби́й.
— Ну, й спідниця ж!.. Голубенька, ще й з квіточками з червоненькими… (Тесл., Вибр., 1950, 30);
Голубенька бабка погойдувалась на соломинці, розправляла прозорі крильцята (Ю. Янов., І, 1958, 349).
Словник української мови (СУМ-11)