голубничок

ГОЛУБНИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до голубни́к.

Гула, гула голубонька, з голубничка йдучи; Заплакала дівчинонька, за нелюба йдучи (з народної пісні);

Нiбито прилинула звiдкiлясь невiдома Степанковi голубка, сiла на голубничок, на ту поличку, що навскоси по даху прибита (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. голубничок — голубничо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. голубничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до голубник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубничок — ГОЛУБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до голубни́к. Гула, гула голубонька, з голубничка йдучи; Заплакала дівчинонька, за нелюба йдучи (Чуб., V, 1874, 627).  Словник української мови в 11 томах
4. голубничок — Голубник, -ка м. Голубятня. Харьк. ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.  Словник української мови Грінченка