гольди
ГО́ЛЬДИ, ів, мн. (одн. гольд, а, ч.), заст.
Нанайці.
Ще .. коли він разом з гольдом Дерсу Узала служив у знаменитого Арсеньєва провідником по нетрях Уссурійського краю, вже тоді .. прозвали його Тигровою Смертю (О. Довженко);
Дудніли авто, ляскаючи ланцюгами, і тут же їхали нарти, запряжені північними оленями, – то десь приїхали гольди до столиці (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)