гольди
ГО́ЛЬДИ, ів, мн. (одн. гольд, а, ч.), заст. Нанайці.
Ще до революції, коли він разом з гольдом Дерсу Узала служив у знаменитого Арсеньєва провідником по нетрях Уссурійського краю, вже тоді.. прозвали його Тигровою Смертю (Довж., 1, 1958, 101).
Словник української мови (СУМ-11)