Словник української мови у 20 томах

гомеозисний

ГОМЕО́ЗИСНИЙ, а, е.

Стос. до гомеозису.

Мутації гомеозисних генів викликають порушення розвитку окремих сегментів: наприклад, спостерігається утворення ніг замість антен із головного сегмента дрозофіли (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)