гондольєра
ГОНДОЛЬЄ́РА, и, ж.
1. Пісня венеціанських гондольєрів.
У гондольєрі оспівуються переважно героїчні чи урочисті події (з навч. літ.);
Над оповитими у надвечірній сутінок каналами лились ніжні звуки гондольєри (із журн.).
2. Інструментальна п'єса в характері баркароли.
Для гондольєри характерний “коливальний” рух мелодії, який нагадує погойдування хвиль, відтінок меланхолії та мрійливості (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)