гондольєр
ГОНДОЛЬЄ́Р, а, ч.
Весляр на гондолі (у 1 знач.).
– Він познайомився з найкращим на всю Венецію гондольєром (І. Франко);
На свист озирнувся якийсь гондольєр, що вичерпував воду з човна (Іван Ле);
Кожен старий гондольєр .. розповість сотні страшних історій про Палац дожів (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)