Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
Значення в інших словниках
гондольєр —
гондольє́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гондольєр —
-а, ч. Весляр на гондолі (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гондольєр —
ГОНДОЛЬЄ́Р, а, ч. Весляр на гондолі (у 1 знач.). – Він познайомився з найкращим на всю Венецію гондольєром (І. Франко); На свист озирнувся якийсь гондольєр, що вичерпував воду з човна (Іван Ле); Кожен старий гондольєр .. розповість сотні страшних історій про Палац дожів (О. Іваненко).
Словник української мови у 20 томах
гондольєр —
ВЕСЛЯ́Р (той, хто веслує), ГРЕБЕ́ЦЬ рідше; ГОНДОЛЬЄ́Р (на гондолі). Крізь легкий туман над поверхнею води вимальовувався човен з двома веслярами (І. Ле); Побачила (Олеся) недалеко човен з двома гребцями (О.
Словник синонімів української мови
гондольєр —
ГОНДОЛЬЄ́Р, а, ч. Весляр на гондолі (у 1 знач.) — Він познайомився з найкращим на всю Венецію гондольєром (Фр., VIII, 1952, 106); На свист озирнувся якийсь гондольєр, що вичерпував воду з човна (Ле, Клен. лист, 1960, 188).
Словник української мови в 11 томах