гондола

гондо́ла

(італ. gondola)

1. Плоскодонний, одновесловий венеціанський човен з піднятим носом і кормою.

2. Саморозвантажуваний залізничний напіввагон з люками в підлозі.

3. Кабіна аеростата для розміщення екіпажу.

Значення в інших словниках

1. гондола — гондо́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гондола — -и, ж. 1》 Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою або без неї. 2》 Залізничний вагон-самоскид із поворотними люками на дні. 3》 Кошик, якого підвішують до аеростата. 4》 Герметична кабіна стратостата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гондола — ГОНДО́ЛА, и, ж. 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою. Катаючись на гондолі, страшенно жалкував, що тебе нема зо мною (М.  Словник української мови у 20 томах
4. гондола — Одновесловий човен з піднятим носом і кормою для пересування венеційськими каналами.  Універсальний словник-енциклопедія
5. гондола — ГОНДО́ЛА, и, ж, 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен з каютою. Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря; .. замість вулиць — канали, якими вперед і назад снують моторні човни і керовані одним веслом плоскодонні гондоли (Ек.  Словник української мови в 11 томах