гондола
гондо́ла
(італ. gondola)
1. Плоскодонний, одновесловий венеціанський човен з піднятим носом і кормою.
2. Саморозвантажуваний залізничний напіввагон з люками в підлозі.
3. Кабіна аеростата для розміщення екіпажу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гондола — гондо́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гондола — -и, ж. 1》 Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою або без неї. 2》 Залізничний вагон-самоскид із поворотними люками на дні. 3》 Кошик, якого підвішують до аеростата. 4》 Герметична кабіна стратостата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гондола — ГОНДО́ЛА, и, ж. 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою. Катаючись на гондолі, страшенно жалкував, що тебе нема зо мною (М. Словник української мови у 20 томах
- гондола — Одновесловий човен з піднятим носом і кормою для пересування венеційськими каналами. Універсальний словник-енциклопедія
- гондола — ГОНДО́ЛА, и, ж, 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен з каютою. Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря; .. замість вулиць — канали, якими вперед і назад снують моторні човни і керовані одним веслом плоскодонні гондоли (Ек. Словник української мови в 11 томах