гондола
ГОНДО́ЛА, и, ж,
1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен з каютою.
Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря; .. замість вулиць — канали, якими вперед і назад снують моторні човни і керовані одним веслом плоскодонні гондоли (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 116);
Катаючись на гондолі, страшенно жалкував, що тебе нема зо мною (Коцюб., III, 1956, 267);
*У порівн. Химерною гондолою пливуть хмари по небу (Вільде, Наші батьки… 1946, 8).
2. Залізничний вагон-самоскид з поворотними люками на дні.
З. Кошик, який підвішують до аеростата.
Бойчук, Офіура і Крига під грім оплесків зайшли до гондоли дирижабля (Трубл., І, 1955, 242).
4. Герметична кабіна, яку підвішують до стропів стратостата.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гондола — гондо́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гондола — -и, ж. 1》 Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою або без неї. 2》 Залізничний вагон-самоскид із поворотними люками на дні. 3》 Кошик, якого підвішують до аеростата. 4》 Герметична кабіна стратостата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гондола — ГОНДО́ЛА, и, ж. 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою. Катаючись на гондолі, страшенно жалкував, що тебе нема зо мною (М. Словник української мови у 20 томах
- гондола — гондо́ла (італ. gondola) 1. Плоскодонний, одновесловий венеціанський човен з піднятим носом і кормою. 2. Саморозвантажуваний залізничний напіввагон з люками в підлозі. 3. Кабіна аеростата для розміщення екіпажу. Словник іншомовних слів Мельничука
- гондола — Одновесловий човен з піднятим носом і кормою для пересування венеційськими каналами. Універсальний словник-енциклопедія