гондола
ГОНДО́ЛА, и, ж.
1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою.
Катаючись на гондолі, страшенно жалкував, що тебе нема зо мною (М. Коцюбинський);
У Венеції замість вулиць – канали, якими вперед і назад снують моторні човни і керовані одним веслом плоскодонні гондоли (з навч. літ.);
* У порівн. Химерною гондолою пливуть хмари по небу (Ірина Вільде).
2. Залізничний вагон-самоскид із поворотними люками у днищі.
У вагонів типу “гондола” дно складене з окремих щитів, що обертаються на шарнірах біля хребтової балки (з наук.-попул. літ.).
3. Кошик, який кріпиться до аеростата і служить кабіною для пасажирів, вантажу та обладнання.
Бойчук, Офіура і Крига під грім оплесків зайшли до гондоли дирижабля (М. Трублаїні);
// Герметична кабіна, яку підвішують до стропів стратостата.
Найтяжчий у своєму житті іспит Захар склав і тепер мріяв тільки про гондолу пілота і негайний старт (із журн.).
Значення в інших словниках
- гондола — гондо́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гондола — -и, ж. 1》 Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен із каютою або без неї. 2》 Залізничний вагон-самоскид із поворотними люками на дні. 3》 Кошик, якого підвішують до аеростата. 4》 Герметична кабіна стратостата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гондола — гондо́ла (італ. gondola) 1. Плоскодонний, одновесловий венеціанський човен з піднятим носом і кормою. 2. Саморозвантажуваний залізничний напіввагон з люками в підлозі. 3. Кабіна аеростата для розміщення екіпажу. Словник іншомовних слів Мельничука
- гондола — Одновесловий човен з піднятим носом і кормою для пересування венеційськими каналами. Універсальний словник-енциклопедія
- гондола — ГОНДО́ЛА, и, ж, 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен з каютою. Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря; .. замість вулиць — канали, якими вперед і назад снують моторні човни і керовані одним веслом плоскодонні гондоли (Ек. Словник української мови в 11 томах