гончарник
ГОНЧА́РНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що гонча́р.
– Батько мій ще хлопчиком гончарник був, горшки ліпив (з переказу).
Словник української мови (СУМ-20)ГОНЧА́РНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що гонча́р.
– Батько мій ще хлопчиком гончарник був, горшки ліпив (з переказу).
Словник української мови (СУМ-20)