гончарний
ГОНЧА́РНИЙ, а, е.
Стос. до гончарства.
Стояли [на підвіконні] різні гончарні вироби, від величезних ваз до іграшкових коників та півників-свистунів (А. Головко);
До зими готовий буде Цех гончарний (П. Дорошко);
Цегла на землі підсихала, тверділа, і вже затверділу її закладали в гончарну піч (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)