гопати
ГО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Стрибати і тупати, скачучи або танцюючи.
Ридали клавіші й струни, децибели рвали перетинки, дівчатка шаліли в екстазі, гопали на плечах у хлопців (Л. Костенко);
Гопак. Назва танцю походить від слова гопати (плигати, скакати) (з навч. літ.).
2. Те саме, що би́ти 1, 2, 5, 9.
Що за силу мусить мати той хлоп, коли він не тілько працював цілий день у полі, але ще вночі, замість іти спати, гопає ціпом, що аж відголос розходиться (Т. Бордуляк);
Десь далеко гопав дзвін: звук був такий, що у Марії починала боліти голова (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)