горбистий

ГОРБИ́СТИЙ, а, е.

Те саме, що горба́стий.

Вісім яранг – невеликих землянок, укритих звірячими шкурами, – стояли на горбистому березі (М. Трублаїні);

Вранці вставав [Ісакій], відчиняв двері і довго дивився на горбистий, жовто і червоно розфарбований краєвид (Валерій Шевчук);

Дощуванням можна зрошувати і горбисті ділянки, непридатні для наземного поливу (з наук. літ.);

Спочатку ворушиться тільки самий пісок, далі з'являється латочка горбистої, пухлої спини, потім викарячене, кліпаюче, злісне око (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. горбистий — горби́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. горбистий — -а, -е. Те саме, що горбастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горбистий — ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. горбистий — ГОРБИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що горба́стий. Дощуванням можна зрошувати і горбисті ділянки, непридатні для наземного поливу (Колг. енц., 1,1956, 357); 3 півночі і сходу до самого моря підступають високі горбисті гори (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 163).  Словник української мови в 11 томах