1. Словник української мови у 20 томах

горбистий

ГОРБИ́СТИЙ, а, е.

Те саме, що горба́стий.

Вісім яранг – невеликих землянок, укритих звірячими шкурами, – стояли на горбистому березі (М. Трублаїні);

Вранці вставав [Ісакій], відчиняв двері і довго дивився на горбистий, жовто і червоно розфарбований краєвид (Валерій Шевчук);

Дощуванням можна зрошувати і горбисті ділянки, непридатні для наземного поливу (з наук. літ.);

Спочатку ворушиться тільки самий пісок, далі з'являється латочка горбистої, пухлої спини, потім викарячене, кліпаюче, злісне око (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбистий — горби́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горбистий — -а, -е. Те саме, що горбастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбистий — ГОРБКУВА́ТИЙ (вкритий горбами, горбками), ГОРБА́СТИЙ, ГОРБИ́СТИЙ, ГОРБУВА́ТИЙ, ГОРБА́ТИЙ, ПА́ГОРИСТИЙ, ПАГОРБКУВА́ТИЙ, ШПИЛЯ́СТИЙ, КУЧУГУ́РИСТИЙ розм., БУГРУВА́ТИЙ розм. рідше, БУГРИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. горбистий — ГОРБИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що горба́стий. Дощуванням можна зрошувати і горбисті ділянки, непридатні для наземного поливу (Колг. енц., 1,1956, 357); 3 півночі і сходу до самого моря підступають високі горбисті гори (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 163). Словник української мови в 11 томах