горбинка
ГОРБИ́НКА, и, ж.
1. Опуклість у середній частині носа.
З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (М. Старицький);
У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (О. Донченко);
Обидві генералові доньки були кавказької породи – чорне пишне волосся, густі, але тонкі брови і ніс із горбинкою (Ю. Винничук).
2. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь.
Для ліквідації горбинки на нігті потрібна спеціальна операція (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горбинка — горби́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- горбинка — -и, ж. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горбинка — див. горб Словник синонімів Вусика
- горбинка — ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г. Словник синонімів української мови
- горбинка — ГОРБИ́НКА, и, ж. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь. З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (Стар., Облога.., 1961, 24); У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (Донч., III, 1956, 292). Словник української мови в 11 томах