горбинка

ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г. Квітка-Основ'яненко); З обличчя (Берник) гарний, чорнявий сам, ніс з горбочком, а під носом маленькі вусики (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбинка — горби́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. горбинка — -и, ж. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбинка — ГОРБИ́НКА, и, ж. 1. Опуклість у середній частині носа. З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (М. Старицький); У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (О. Словник української мови у 20 томах
  4. горбинка — див. горб Словник синонімів Вусика
  5. горбинка — ГОРБИ́НКА, и, ж. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь. З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (Стар., Облога.., 1961, 24); У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (Донч., III, 1956, 292). Словник української мови в 11 томах