гордливий
ГОРДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що гордівли́вий.
– О, прошу, тільки без цього... гордливого, але безславного слова (Іван Ле);
Дивак сумний і небезпечний, Що в небі чи в безодні зріс, Цей ангел чи гордливий біс, – Що ж він? (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
Словник української мови (СУМ-20)