гордливо
ГОРДЛИ́ВО, рідко.
Присл. до гордли́вий.
Це – грецькі нащадки, не мої! – хитає гордливо Гашта головою (Н. Королева);
// у знач. пред.
Горювати – гордливо, Не хилить голови, Святкувать – не чванливо, Як повернетесь ви (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)