гордливість

ГОРДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко.

Властивість за знач. гордли́вий.

Гордливість усі доброчесності руйнує, оскверняє й до безсилля призводить (з рел.-церк. літ.);

Засліплений власною гордливістю, захоплений нестримним самодурством, імператор не помічав, що трон під ним хитається чимдужче (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гордливість — гордли́вість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. гордливість — -вості, ж., рідко. Властивість за знач. гордливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гордливість — ГОРДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. гордли́вий.  Словник української мови в 11 томах