гордливість

гордли́вість

-вості, ж., рідко.

Властивість за знач. гордливий.

Значення в інших словниках

1. гордливість — гордли́вість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. гордливість — ГОРДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. гордли́вий. Гордливість усі доброчесності руйнує, оскверняє й до безсилля призводить (з рел.-церк. літ.); Засліплений власною гордливістю, захоплений нестримним самодурством, імператор не помічав, що трон під ним хитається чимдужче (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. гордливість — ГОРДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. гордли́вий.  Словник української мови в 11 томах