гордіїв
ГО́РДІЇВ, а, е:
◇ Го́рдіїв (рідше го́рдійський) ву́зол див. ву́зол¹;
Розру́бувати (рідше руба́ти) / розруба́ти го́рдіїв (рідко тимофі́їв) ву́зол див. розру́бувати.
Словник української мови (СУМ-20)ГО́РДІЇВ, а, е:
◇ Го́рдіїв (рідше го́рдійський) ву́зол див. ву́зол¹;
Розру́бувати (рідше руба́ти) / розруба́ти го́рдіїв (рідко тимофі́їв) ву́зол див. розру́бувати.
Словник української мови (СУМ-20)