гористий
ГОРИ́СТИЙ, а, е.
Покритий горами (у 1 знач.).
Через півгодини вітер підняв туман, і за п'ять-шість миль від пароплава з'явився гористий берег (М. Трублаїні);
Місцевість тут гориста, всіяна лісами та перелісками (Є. Доломан);
Поверхня Індонезії здебільшого гориста, хоча тут немало і низинних місць, укритих розкішною тропічною рослинністю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)