гористий
ГОРИ́СТИЙ, а, е. Покритий горами (у 1 знач.).
Поверхня країни [Індонезії] здебільшого гориста, хоча тут немало і низинних місць, вкритих розкішною тропічною рослинністю (Наука.., 7,1958, 51);
Через півгодини вітер підняв туман, і за п’ять-шість миль від пароплава з’явився гористий берег, укритий білими полотнами снігу й криги (Трубл., І, 1955, 332).
Словник української мови (СУМ-11)