городництво

ГОРО́ДНИЦТВО, а, с.

Вирощування городніх культур як галузь сільського господарства; овочівництво.

Тваринництво може рости і процвітати тільки в тісному зв'язку з іншими галузями господарства і насамперед з рільництвом, городництвом (С. Добровольський);

Моя робітня завалена проспектами квітярства, підручниками городництва, торбами насіння, купами коріння (У. Самчук);

Дядько власне городництво занедбав, усе вміння на колгоспну землю переніс (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. городництво — горо́дництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. городництво — -а, с. Вирощування городніх культур як галузь сільського господарства; овочівництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. городництво — ОВОЧІВНИ́ЦТВО (вирощування овочів як галузь сільського господарства), ГОРО́ДНИЦТВО, ОГОРО́ДНИЦТВО розм. Овочівництво така галузь сільського господарства, де потрібна негайна реалізація більшості достигаючих плодів (з журналу)...  Словник синонімів української мови
4. городництво — ГОРО́ДНИЦТВО, а, с. Вирощування городніх культур як галузь сільського господарства; овочівництво. Тваринництво може рости і процвітати тільки в тісному зв’язку з іншими галузями господарства і насамперед з рільництвом, городництвом...  Словник української мови в 11 томах