Словник української мови у 20 томах

городовина

ГОРОДОВИНА́, и́, ж., діал.

Городина.

Я .. не розбирав, чи нищу шкідливі ростини, будяки, кропиву, осет та лопухи, чи пожиточні – буряки, фасолю, помідори та іншу городовину (І. Франко);

Мимо сутолоки все ішло ладом: тут зачиняли муку теплою водою і квасом, там варили сочиво й городовину в великих котлах (К. Гриневичева).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. городовина — -и, ж., діал. Городина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. городовина — ГОРОДОВИНА́, и́, ж., діал. Городина. Я.. не розбирав, чи нищу шкідливі ростини [рослини], будяки, кропиву, осет та лопухи, чи пожиточні — буряки, фасолю, помідори та іншу городовину (Фр., IV, 1950, 225).  Словник української мови в 11 томах
  3. городовина — Городовина, -ни ж. 1) = городина. Шух. I. 164. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. Черниг. у. 2) раст.: Malva crispa L. ЗЮЗО. І. 128.  Словник української мови Грінченка