горішняк
ГОРІШНЯ́К, у́, ч., діал.
Те саме, що верхови́к 2.
Праворуч від стежки тягся сосновий ліс, який усе ще шумів верховіттям (дув горішняк), а ліворуч темніла широка річка, і в її очеретах теж ворушився вітерець (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)