госпел

ГО́СПЕЛ, у, ч.

1. Жанр духовної музики афроамериканців.

Білий госпел розвинувся наприкінці ХІХ ст. як суміш народних мелодій і християнських гімнів (з навч. літ.);

Традиційно госпел поділяють на білий та чорний, негритянський, хоч і зародилися вони спільно в середовищі методистських церков американського Півдня (із журн.).

2. Євангелійна пісня, подібна до балади, блюзу, виконана в такому жанрі.

Американський хор, який одразу ж після перших виступів здобув глядацьку симпатію, згодом було визнано провідним у виконанні госпелу (з газ.).