господинька
ГОСПОДИ́НЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до господи́ня.
Михайло першим поклав ложку, повернувся до Настуні. – Спасибі тобі, господинько, – і подарував їй чарівну усмішку (Ю. Збанацький);
Господинька посміхнулася, зітхнула, і на її грудях поворухнулась коса (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)