господинин

ГОСПОДИ́НИН, а, е.

Прикм. до господи́ня.

Довго ще гримала Наумиха на чоловіка та совала горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина, гніваючись на незручність господинину (М. Коцюбинський);

Пес у цьому обійсті був, але солодко спав й уві сні бачив .. костомашшя від курки, яку поїдав господинин гість (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. господинин — господи́нин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. господинин — -а, -е. Прикм. до господиня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. господинин — ГОСПОДИ́НИН, а, е. Прикм. до господи́ня. Довго ще гримала Наумиха на чоловіка та совала горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина, гніваючись на незручність господинину (Коцюб., І, 1955, 102).  Словник української мови в 11 томах