гостинно
ГОСТИ́ННО.
Присл. до гости́нний.
Перед непроханими гостями стояв якийсь чоловічок і, одбігаючи невеличкими кроками в глибину коридора, наперекір сподіванням, гостинно посміхався милою усмішкою (М. Хвильовий);
Мотрона гостинно припрошувала Остапа їсти, пити (К. Гордієнко);
І таки знайшов [Валентин Модестович] у собі силу гостинно посміхнутися (Ю. Шовкопляс);
* Образно. Осіння природа гостинно розкривала свій стіл подорожньому (М. Шеремет).
Словник української мови (СУМ-20)