гостинно
ГОСТИ́ННО. Присл. до гости́нний.
Гнаний царським урядом, Міцкевич був гостинно й ласкаво прийнятий передовою російською інтелігенцією (Рильський, III, 1956, 304);
І таки знайшов [Валентин Модестович] у собі силу гостинно посміхнутися (Шовк., Інженери, 1956, 200);
*Образно. Осіння природа гостинно розкривала свій стіл подорожньому (Шер., В партиз. загонах, 1947, 22).
Словник української мови (СУМ-11)