гостинний

ГОСТИ́ННИЙ, а, е. Який любить приймати і частувати гостей.

Веселий, гостинний, він любив товариство і скоро зібрав біля себе гурток молоді більш поступової та відводив там душу (Коцюб., II, 1955, 135);

Нам цікаво було оглянути мисливський замок.., зазирнути в курні селянські хати, де гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Жур., Вечір.., 1958, 266);

// Який виявляє гостинність.

Вигляд людей був якийсь гостинний і привітний (Баш, Вибр., 1948, 53);

Не кидаючи роботу, вона одразу завела гостинну зо мною розмову (Вас., II, 1959, 325);

// перен. Про речі і предмети, пов’язані з прийомами гостей.

За гостинним столом він розповідав, як у роки війни на Алтаї доводилося варити метал у зерноскладах, обладнаних наспіх під ливарню (Вол., Самоцвіти, 1952, 84).

Значення в інших словниках

1. гостинний — гости́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостинний — (хто) гостелюбний, хлібосольний, привітний, щирий; ЯК ІМ. хлібосол.  Словник синонімів Караванського
3. гостинний — [гостин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
4. гостинний — -а, -е. Який любить приймати і частувати гостей. || Який виявляє гостинність. || перен. Про речі та предмети, пов'язані з прийманням гостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гостинний — ГОСТИ́ННИЙ, а, е. Який любить приймати і частувати гостей. Єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
6. гостинний — див. щедрий  Словник синонімів Вусика
7. гостинний — ГОСТИ́ННИЙ (який охоче приймає гостей), ГОСТЕЛЮ́БНИЙ, ХЛІБОСО́ЛЬНИЙ (який радо пригощає). Дід і баба — хазяї Лагідні й гостинні. Полуниці — всі твої, Хоч ночуй в ожині (В. Бичко); Сердечно й щиро всіх приймало Нас гостелюбнеє село (С.  Словник синонімів української мови
8. гостинний — Гости́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)