гостинність
ГОСТИ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. гости́нний.
— Традиції гостинності, які свято шанує народ, ..не дозволяють мені відмовити вам (Смолич, І, 1958, 59);
Гнат, зберігши гостинності такт, Підбирає слова милозвучні (С. Ол., Вибр., 1957, 161);
// Готовність, бажання приймати гостей і пригощати їх.
Острів’яни виявляють морякам свою приязнь і гостинність, запрошують в свої оселі, частують кокосовими горіхами й апельсинами (Довж., Зач. Десна, 1957, 443);
Гість не скористався із її гостинності, і все печене й варене так і залишилося на столі цілим і непоїденим (Тют., Вир, 1960, 104);
// Гостинне приймання.
Хотілось би особисто подякувати за ту незвичайно сердечну гостинність, яку Ви… виявили під час пробування мого у Львові (Коцюб., III, 1956, 269);
Поснідавши, лісничий подякував за гостинність і зібрався їхати (Донч., IV, 1957, 55).
Словник української мови (СУМ-11)