гостренний

ГОСТРЕ́ННИЙ, а, е, розм.

Дуже гострий.

З напіврозкритої пащі виглядали гостренні білі зуби... (М. Стельмах);

Ніж зблиснув гостренним лезом і майже на третину зайшов у кедровий різьблений одвірок (Ю. Логвин);

В одній халяві чобота хлюпало од щедро пролитих сліз, а в другій холодив ногу гостренний колій (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. гостренний — див. гострий  Словник синонімів Вусика