гостренний
ГОСТРЕ́ННИЙ, а, е, розм.
Дуже гострий.
З напіврозкритої пащі виглядали гостренні білі зуби... (М. Стельмах);
Ніж зблиснув гостренним лезом і майже на третину зайшов у кедровий різьблений одвірок (Ю. Логвин);
В одній халяві чобота хлюпало од щедро пролитих сліз, а в другій холодив ногу гостренний колій (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостренний — див. гострий Словник синонімів Вусика