1. Словник української мови у 20 томах

гострений

ГО́СТРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до гостри́ти 1.

І вгризаються в соснину леза гострені сокир (В. Сосюра);

Най славен буде Шрам! Хай Ножик, гострений на лихо ворогам, Живе і славиться! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// го́стрено, безос. пред.

Там, де ще не гострено списи, Там, де ще безодні не розверсті, Там, де ні сльозиночки у персті – Онде вже відлунює: “Спаси!” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострений — го́стрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. гострений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гострити 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострений — див. гострий Словник синонімів Вусика
  4. гострений — ГО́СТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гостри́ти 1; // У знач. прикм. 1 вгризаються в соснину леза гострені сокир (Сос., Поезії, 1950, 121). Словник української мови в 11 томах