гострогубці
ГОСТРОГУ́БЦІ, ів, мн.
Гострі щипці, якими відкушують дріт, цвяхи і т ін.; кусачки.
Кусачки, або гострогубці – щипці з гострими губками для відкушування дроту (з навч. літ.);
Гострогубці не повинні мати надщерблених рукояток, тріщин і здирків (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)