гострогранний

ГОСТРОГРА́ННИЙ, а, е.

Який має гострі або звужені грані.

Плодом буку є бурий гострогранний горішок, до 1,5 см завдовжки, достигає у вересні, опадає на землю у жовтні–листопаді (з навч. літ.);

На мисі височить гострогранний обеліск, біля підніжжя якого – величезний якір з важкими ланцюгами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. гострогранний — гострогра́нний прикметник  Орфографічний словник української мови