гостів
ГО́СТІВ, тева, теве.
Належний гостеві.
Голос гостів розходився в гучний регіт, що котився важкими камінцями і, не знати чому, страшенно дратував мене (М. Івченко);
Полковник пам'ятав гостів голос ще відтоді, як він лунав у телефонній трубці, коли доводилося безпосередньо зв'язуватися зі штабом фронту (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)