гостя
ГО́СТЯ, і, ж.
Жін. до гість.
[Хуса:] Я ж того не хочу, щоб нас почесна гостя осудила (Леся Українка);
Він дуже радий зустріти високошановну, надзвичайно шановну гостю в своєму домі (В. Винниченко);
Прийшла ще одна жінка .. З усіх кінців зали замахали [люди] руками, запрошуючи гостю до себе (П. Панч);
* Образно. Музо моя – госте одинокої душі! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)