гостя —
го́стя іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гостя —
-і, ж. Та, хто приходить, приїздить відвідати, навістити кого-небудь і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гостя —
ГО́СТЯ, і, ж. Жін. до гість. [Хуса:] Я ж того не хочу, щоб нас почесна гостя осудила (Леся Українка); Він дуже радий зустріти високошановну, надзвичайно шановну гостю в своєму домі (В. Винниченко); Прийшла ще одна жінка ..
Словник української мови у 20 томах
гостя —
ГО́СТЯ (та, що приїздить відвідати кого-небудь), ГІ́СТЯ діал., ГОСТИ́НА діал. — Заходьте, Докіє Петрівно. Гостею будете (А. Головко); Яка гістя — така й шана (Л. Боровиковський); (Маруся:) Частуй, частуй.. Бо тепер я, панотченьку, гостина в тебе (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
гостя —
ГО́СТЯ, і, ж. Та, хто приходить, приїздить відвідати, навістити кого-небудь і т. ін. [Xуса:] Я ж того не хочу, щоб нас почесна гостя осудила (Л. Укр., III, 1952, 169); Прийшла ще одна жінка..
Словник української мови в 11 томах
гостя —
Гостя : въ выраженіи: у гостя. см. гість.
Словник української мови Грінченка